велике навантаження

1. n

1) поріз, різана рана

2) розріз; розтин; різання

3) канал; кювет

4) сильний удар (мечем тощо)

5) відрізаний шматок, вирізка; зріз

6) відріз (тканини)

7) контур, обрис; профіль

8) крій (одягу)

9) стрижка, фасон (тж hair-cut)

10) скорочення, зниження; зменшення (цін тощо)

11) шлях навпростець; найкоротший шлях

12) образа, вихватка, глузування

13) розм. припинення знайомства

14) пропуск (занять тощо)

15) гравюра на дереві

16) кін. монтажний кадр

17) прогін моста

18) зал. відчеп

19) ел. вимикання навантаження

20) жереб

2. adj

1) розрізаний; зрізаний; порізаний

2) покроєний

3) шліфований, гранований

4) знижений, зменшений

5) кастрований

6) розм. напідпитку

v (past і p.p. cut)

1) різати, розрізувати; відрізувати

2) порізати (ся), заподіяти різану рану

3) зрізувати (квіти)

4) стригти; підстригати

5) скорочувати; знижувати; зменшувати (ціни тощо)

6) скорочувати шлях, ходити навпростець

7) вирізувати; висікати, тесати (камінь)

8) кроїти

9) ударити; завдати сильного болю

10) ображати; ранити

11) перетинати, перехрещувати (про шляхи тощо)

12) перегризати, прогризати

13) розм. тікати; дременути

14) припиняти, переставати

15) прорізуватися (про зуби)

16) амер. припиняти подавати політичну підтримку; голосувати проти; викреслювати кандидатуру

17) розм. не помічати, не впізнавати; ігнорувати

18) тех. знімати стружку

19) свердлити, бурити

20) тесати, стісувати

21) ел. вимикати

22) рад. переключати з однієї програми на іншу

23) косити, жати; збирати урожай

24) рубати (ліс)

25) шліфувати, гранувати

26) розм. розводити (спиртні напої)

27) спорт. зрізати (м'яч)

28) каструвати (тварину)

* * *

1) поріз; розріз; різана рана

2) різання; глибина різання

3) cпeц. розріз; пропил; виїмка; канал; кювет; насічка ( напилка)

4) сильний удар (мечем, батогом)

5) відрізаний шматок; вирізка; зріз

6) настриг ( вовни); відріз ( тканини); відрізок

7) обрис, абрис, контур; профіль

8) покрій ( плаття); стрижка, фасон стрижки ( волосся)

9) скорочення, зниження; зменшення

10) скорочення; вирізання частини тексту; купюра

11) шлях навпростець, найкоротший шлях ( часто short cut)

12) образа, випад; глузування, глум; удар

13) припинення знайомства, спілкування

14) пропуск (занять, зборів)

15) частка (заробітку, виграшу)

16) cпeц. грамзапис; сеанс грамзапису

17) гравюра на дереві ( дошка або відбиток)

18) кapт. зняття ( колоди)

19) кiнo монтажний кадр

20) прогін мосту

21) стружка ( верстатна)

22) xiм. погон, фракція

23) захоплювач c-г. ( знаряддя)

24) зaл. відчеплення ( вагона)

25) гipн. вирубка

26) eл. відключення навантаження

27) aвcтpaл., дiaл. відділена частина череди (корів, овець)

28) aвcтpaл., дiaл. тілесне покарання ( у школі)

29) cпopт. удар м'яча на праву сторону поля ( крикет); зрізування м'яча ( теніс)

1) розрізаний; зрізаний; порізаний

2) скроєний

3) шліфований; гранований

4) знижений, зменшений

5) кастрований

6) підпилий

7) cл. розведений; з домішками, нечистий ( часто про наркотики)

1) різати, розрізати; порізати, урізати; нанести різану рану; різатися

2) зрізати, відрізати; нарізати

3) стригти, підстригати

4) (тж. cut down) скорочувати, знижувати; зменшувати; скорочувати шлях, іти навпростець; скорочувати ( текст), урізувати; робити купюру

5) вирізати; кроїти (тж. cut out)

6) ударити; завдати гострого болю

7) засмутити, образити, скривдити; ранити

8) перетинати, перехрещувати

9) перегризати, прогризати

10) тікати (тж. to cut and run); різко змінити напрямок, побігти в інший бік

11) переставати, припиняти

12) aмep. позбавляти політичної підтримки; голосувати проти, викреслити ( чию-небудь) кандидатуру

13) не помічати, ігнорувати

14) кapт. знімати ( колоду)

15) робити антраша ( у танцях)

16) жив. виділятися, виступати занадто різко

17) дiaл. кінчати, закінчувати

18) тex. обробляти різальним інструментом, знімати стружку

19) пoлiгp. обрізати книжковий блок

20) свердлити, бурити

21) бyд. тесати, стісувати

22) eл. відключати, від'єднувати

23) paд. відстроюватися; перемикати з однієї програми на іншу

24) гipн. підрубувати, робити вруб

25) вeт. засікатися

1) косити ( траву); жати ( хліб); збирати ( врожай)

2) давати ( яку-небудь) кількість ( трави) ( при зрізанні); давати настриг ( вовни)

3) валити, рубати ( ліс)

4) прорубувати, прокладати ( дорогу); просуватися, пробиратися; розсікати, розрізати (воду, повітря)

5) шліфувати, гранувати ( камені); висікати ( з каменю); різьбити ( по дереву); вирізати ( з дерева)

6) різатися, прорізуватися ( про зуби)

7) розм розбавляти ( спиртні напої е ліки)

8) cпopт. зрізати ( м'яч)

9) cпeц. каструвати ( тварину)

10) cл. перемогти ( на конкурсі) 11 записувати або записуватися на плівку 12: to cut the record побити рекорд

РОЗСУДОК і РОЗУМ - поняття, вироблені в історії філософії для позначення якісних особливостей мислення на певних ступенях буття або логічного розвитку. В античній філософії вони розглядались як властивості, неоднаково притаманні різним істотам. Типовою є думка Піфагора: душа людини поділяється на три частини: ум (розум), розсудок і пристрасть. Розум і пристрасть є і в живих істотах, а розсудок - лише в людині. Під останнім мали на увазі мислення як здатність судження, умовиводів, розмірковування. На відміну від розсудка, розум в античній філософії має велике онтологічне навантаження. Під виглядом логоса (Геракліт), нуса (Анаксагор), мислення мислення, або форми форм (Аристотель) він постає як рушійна сила всієї дійсності. В неоплатонізмі розум займає певне місце в ієрархії, яка покладається Єдиним: єдине, розум, душа, Космос, матерія. Стоїки розрізняють два начала дійсності: активне - розум, або Бог, і пасивне - речовину. Розрізнення активного (надлюдського) і пасивного (людського) розуму дає Аристотель, і це стає однією з основних ідей арабської філософії З. агалом в античній філософії розум притаманний світу в цілому, живим істотам, людині, розсудок же - лише останній. Тому античний погляд на це питання є переважно онтологічний. В пізнанні їх розрізнення концептуального значення не має. Воно стає основним у Новий час. У вченні Канта Р. і Р. вперше чітко розрізняються як рівні мислення: на розсудкові ґрунтується наукове знання, на розумі - філософія (метафізика). Форми споглядання (простір і час) і категорії мислення є відповідно теоретичною основою математики і природознавства, а ідеї чистого, відокремленого від почуттів розуму - принципами метафізики. Згідно з Кантом, на відміну від функції розсудку, розум виконує не конститутивну (таку, що примножує знання), а регулятивну функцію - упорядкування, систематизації набутого розсудком за єдиним принципом. Розум дає не істини, а ілюзії, суперечності - антиномії. Гегель робить ще один крок і вносить розрізнення цих понять у сферу самої філософії. Як і Кант, Гегель вважає математику і природознавство переважно розсудковим знанням. Але, на його думку, таким же було і знання, представлене в традиційній метафізиці, найбільш характерною особливістю якої було розмежування, відокремлення протилежностей як основних властивостей, атрибутів дійсності. Тому метафізика набуває у нього іншого змісту, методологічного: вона протистоїть діалектиці, яка поєднує протилежності, синтезує їх, примирює, щоб досягти цілісної теорії буття. Така теорія викладена Гегелем у його логіці. Внаслідок цього Р. і Р. мають у нього переважно логічний і методологічний зміст. Набуті історико-філософським досвідом уявлення про Р. і Р. зберігають своє значення і в наш час. Найбільш загальною підставою цього є наявність двох основних стадій пізнання і в науці, і в філософії - аналітичної і синтетичної; на першій об'єкти розкладаються на складові частини, сторони, моменти для їх детального освоєння; на другій вони об'єднуються, систематизуються на основі певного принципу. Те ж саме відбувається і в пізнанні світу як цілого, як предмета філософії.